Зцілення сліпих
Коли Ісус пішов звідти, за Ним пішли двоє сліпих. Вони кричали: «Пожалій нас, Сину Давидов!».
Як тільки Він увійшов до дому, сліпі наблизилися до Нього. Ісус запитав їх: Чи вірите, що Я можу це зробити?
“Так, Господи”, – відповіли вони.
Тоді доторкнувся Він до їхніх очей і сказав: «Нехай вам буде по вірі вашій».
І розплющились очі їхні; Ісус же суворо попередив їх: «Дивіться, щоб ніхто не знав про це».
Вони ж, вийшовши, почали розповідати про Нього по всій тій землі.
Не встигли ці двоє вийти, як привели до Ісуса німого, одержимого демоном.
Біс був вигнаний, і німий заговорив. Люди здивувалися. Ніколи ще такого не бачили в Ізраїлі! — казали вони.
Фарисеї ж твердили: «Силою бісівського князя виганяє Він бісів».
Так ходив Ісус по всіх містах і селищах, навчаючи в синагогах, сповіщаючи Добру Звістку про Царство Боже і зцілюючи всілякі хвороби та всякі недуги.
Мт.9.27:35
”Нехай вам буде по вірі вашій”(Мт.9:29), – сказав Господь двом сліпим, і відразу відкрилися їхні очі. Наскільки віри, настільки привернення Божої сили.
Віра – приймач та вмістилище благодаті. Як легені в одного бувають великі, а в іншого маленькі, і ті більше приймають повітря, а ці менше, так і віра в іншого велика, в іншого маленька, і та більше приймає дарів від Господа, а ця менша.
Бог усюди є, все обіймає і містить, і любить жити в душах людських; але входить у них не насильно, хоч всемогутній, а як би на запрошення, бо не хоче порушувати дарованої ним людині влади над собою або права господарства в собі.
Хто відчиняє себе вірою, того переповнює Бог, а хто зачинився зневірою, у того Він не входить хоча і порч. Господи! доклади ж нам віру, бо й віра — Твій дар.