Восьмий розділ Євангелія від Марка
1 У ті дні навколо Ісуса знову зібралося багато людей, а їсти їм було нічого. Тоді Він покликав до Себе учнів і сказав їм:
2 “Шкода Мені людей, бо ось уже три дні вони зі Мною, а їсти їм нічого.
3 Якщо відпущу їх голодними додому, вони ослабнуть у дорозі, адже деякі з них прийшли здалеку”.
4 “Де ж у цій пустелі можна знайти стільки хліба, щоб нагодувати всіх?” – відповіли Йому учні Його.
5 Тоді Він запитав їх: “Скільки у вас хліба?”
“Сім хлібів”, – відповіли вони.
6 І Він звелів народу сісти на землю. Ісус узяв ці сім хлібів, віддавши подяку Богові, розламав і почав роздавати учням Своїм, щоб ті розносили хліб людям; і вони стали розносити.
7 Також було в них кілька рибок. Ісус велів і їх роздати після того, як Він виголосив над ними подячну молитву.
8 Усі їли й наситилися, і шматків, що залишилися, зібрали сім кошиків.
9 Людей же було близько чотирьох тисяч. Відпустивши їх,
10 Він одразу ж увійшов у човен разом зі Своїми учнями і вирушив у землі Далмануфи.
11 Там підійшли до Ісуса фарисеї й стали сперечатися з Ним. Бажаючи випробувати Його, вони вимагали від Нього знамення з неба.
12 Він важко зітхнув і сказав: “Чому це покоління вимагає знамення? Запевняю вас, ніколи не буде дано знамення цьому поколінню”.
13 І, залишивши їх, Він знову сів у човен і вирушив на інший берег.
14 Учні забули взяти із собою хліб, і в човні в них був лише один коржик.
15 “Дивіться, – застерігаючи їх, сказав Ісус, – стережіться закваски фарисейської та закваски Іродової!”
16 А вони стали міркувати між собою: “Це через те, що не взяли ми хліба”.
17 Він, дізнавшись про це, сказав їм: “Що міркуєте про те, що у вас немає хліба? Невже настільки закриті розуми ваші, що не можете ви уявити собі й зрозуміти того, про що Я говорю?
18 Очі є у вас – невже ви не бачите? І вуха є у вас – невже не чуєте? І хіба ви не пам’ятаєте,
19 скільки повних кошиків шматків, що залишилися, ви зібрали, коли розламав Я п’ять хлібів для п’яти тисяч?”
“Дванадцять”, – відповіли вони Ісусові.
20 “А коли сім хлібів – для чотирьох тисяч, скільки кошиків ви наповнили шматками, що залишилися?”
І вони сказали [Йому]: “Сім”.
21 “То невже все ще не розумієте?” – запитав Він їх.
22 Прийшли вони до Віфсаїди. Там до Ісуса привели сліпого і попросили доторкнутися до нього.
23 Взявши сліпого за руку, Він вивів його з селища і, змочивши йому очі слиною, поклав на нього руки і запитав його: “Ти бачиш що-небудь?”
24 Поглянувши, сліпий сказав: “Бачу людей: схожі вони на дерева, але вони ходять”.
25 Ісус знову торкнувся руками очей його, той пильно подивився і зцілився. Тепер він бачив усе ясно.
26 Ісус відправив його додому зі словами: “Ти навіть у селище не заходь”.
27 І пішов Ісус з учнями Своїми в селища, що прилягали до Кесарії Филипової. Дорогою запитав Він учнів Своїх: “За кого приймають Мене люди?”
28 І вони сказали Йому у відповідь: “Одні – за Іоанна Хрестителя, інші – за Іллю, а дехто – за одного з пророків”.
29 “А ви, – запитав Він їх, – за кого Мене приймаєте?”
“Ти – Месія!” – відповів Йому Петро.
30 Ісус суворо наказав їм нікому не говорити про Нього.
31 І став Він розповідати їм про те, що Сину Людському належить зазнати багато страждань, що відкинуть Його старійшини, первосвященики і книжники, що вб’ють Його, але через три дні Він воскресне.
32 Ясно і відкрито говорив Він про це. Петро ж, відкликавши Його вбік, став Йому заперечувати.
33 Але Ісус, обернувшись і подивившись на інших Своїх учнів, докірливо сказав Петру: “З очей Моїх піди, спокусник! Не про Боже ти думаєш, а про людське”.
34 І, покликавши до Себе народ та учнів Своїх, сказав Він їм: “Хто хоче йти за Мною, нехай зречеться самого себе, візьме свій хрест і піде за Мною.
35 Бо хто хоче врятувати своє життя, втратить його, а хто втратить життя своє заради Мене і Вістки Доброї, той врятує його.
36 Що користі людині, якщо вона весь світ придбає, а собі завдасть шкоди непоправної?
37 Бо що може дати людина в обмін на життя своє?
38 І хто з цього невірного Богові й грішного покоління посоромиться Мене й слів Моїх, того й Син Людський посоромиться, коли прийде зі святими ангелами у славі Отця Свого”.