Воістину побачите ви небо відчиненим і ангелів Божих, які сходять до Сина Людського і підносяться від Нього (Ін.1.50)
Почав перекладати Євангеліє від Іоанна. Маю надію що вам сподобається мій переклад.
❇️ Євангеліє від Іоанна. Розділ 1
На початку всього було Слово,
і Слово було з Богом, і Саме Воно було Бог.
Слово від початку вже було з Богом.
Через Нього все знайшло своє буття,
і без Нього ніщо з існуючого не з’явилося.
У Слові було життя, і життя це – Світло людям.
Це Світло і в темряві світить: не здолала вона Його.
Прийшов час, і з’явився чоловік на ім’я Іоанн. Він був посланий Богом,
і прийшов як свідок про Світло свідчити, щоб кожен, хто почув його, міг увірувати у Світло.
Сам Він не був Світлом, але йому судилося свідчити про Світло.
А Саме Світло, істинне Світло, що осяває кожну людину,
вже входив тоді в наш світ.
Він був у світі,
але світ, який зобов’язаний Йому своїм виникненням,
не впізнав Його.
До своїх Він прийшов,
але свої не захотіли прийняти Його.
Тих же, хто Його прийняв, хто увірував у Нього,
наділив Він правом бути дітьми Божими –
дітьми, не звичайним чином народженими,
не від потягу плоті й не від волі людської,
але від Бога вони народжені.
Слово стало Людиною, і Він жив серед нас,
сповнений істини й благодаті.
Ми бачили славу Його,
ту славу, яка від Отця у Нього,
як у єдиного, незрівнянного Сина.
Це про Нього свідчив Іоанн,
про Нього говорив принародно:
“Ось Той, про Кого казав я:
“Той, хто йде за мною, стоїть вище за мене,
бо і до мого народження був Він вже””.
Від повноти благодаті Його
знаходили ми всі благословення за благословенням;
через Мойсея Закон був нам даний,
а через Ісуса Христа з’явилися благодать з істиною.
Ніхто ніколи Бога не бачив.
Але єдиний, незрівнянний Син,
Бог, що біля самого серця Отця,
відкрив Його нам.
Ось як свідчив Іоанн, коли юдейська влада, що була в Єрусалимі, послала [до нього] священиків і левитів запитати в нього, хто він такий.
Іоанн, не уникаючи відповіді, прямо оголосив їм, відкрито заявив: “Я не Месія”.
“Що ж, – запитали вони його, – можливо, ти Ілля?”
“Ні!” – сказав він.
“Тоді чи не той ти пророк, якого чекаємо?” – було запитання.
І на це відповів він: “Ні”.
“Хто ж ти, нарешті? – запитали вони. – Яку відповідь повинні ми дати тим, хто нас послав? Що сам про себе ти скажеш?”
Він відповів їм словами пророка Ісаї:
“Я – голос того, хто голосно волає в пустелі:
“Приготуйте Господу шлях!””
Інші з фарисеїв, що були серед посланих до Іоанна,
запитали його: “Чому ж ти хрестиш, якщо не Месія ти, не Ілля і не пророк?”
“Я водою хрещу, – відповів їм Іоанн. – Але тут уже, поруч із вами десь, Той, Кого ви не знаєте.
Він за мною йде, [я] навіть не гідний сандалі розв’язати в Нього”.
Це було у Віфанії, за Йорданом, де зазвичай хрестив Іоанн.
Наступного дня бачить Іоанн Ісуса, що йде до нього, і каже: “Ось Агнець Божий! Гріху світу цього кладе Він кінець.
Це – Той, про Кого казав я: “Йде за мною Людина, Яка стоїть вище за мене, бо і до мого народження був Він вже”.
Сам я не знав Його, але прийшов хрестити вас водою, щоб відомий Він став Ізраїлю”.
“Я бачив, – свідчив Іоанн, – як Дух, подібно до голуба, спустився з неба і залишився на Ньому.
Не знав я Його ще, але Той, Хто послав мене хрестити водою, сказав мені: “На Кого, побачиш, зійде, і на Кого перебуватиме Дух, Той і буде хрестити Духом Святим”.
Я бачив це і свідчу: Він – Син Божий”.
Наступного дня знову стояв там Іоанн і з ним двоє з учнів його.
Повз них проходив Ісус. Побачивши Його, Іоанн сказав: “Ось Агнець Божий!”
Почувши це, ці два учні пішли за Ісусом.
Він же озирнувся і, коли побачив, що ті йдуть за Ним, запитав у них: “Чого ви хочете?”
“Равви (це означає “вчитель”), де живеш Ти?” – сказали вони.
“Ідіть за Мною і побачите”, – відповів Він. Вони пішли (було близько четвертої пополудні) і побачили, де Він живе. Увесь залишок того дня провели вони з Ісусом.
Один із тих двох, що почули сказане Іоанном і пішли за Ісусом, був Андрій, брат Симона Петра.
Він одразу розшукав брата свого Симона і оголосив йому: “Уявляєш, ми зустріли Месію?!” (У перекладі з єврейської “Месія” означає “Помазаник”).
Андрій привів брата до Ісуса; Той подивився на нього і сказав: “Ти Симон, син Іоанна, відтепер ім’я твоє буде Кіфа” (що означає “камінь”).
Наступного дня Ісус вирішив вирушити до Галілеї. Зустрівши Филипа, покликав Він його: “Ходімо зі Мною!”
(Филип той був із Віфсаїди, з одного міста з Андрієм і Петром).
Филип розшукав Нафанаїла і сказав йому: “Ми знайшли Того, про Кого Мойсей написав у Законі й передбачили пророки: Ісуса, сина Йосипа, з Назарету!”
“Хіба з Назарету може бути щось хороше?” – заперечив Нафанаїл.
“Іди й подивися”, – відповів Филип.
Ісус побачив Нафанаїла, що йшов до Нього, і сказав про нього: “Ось справжній ізраїльтянин, у якому хитрості немає”.
“Звідки Ти знаєш мене?” – здивувався Нафанаїл.
“Ще до того, як покликав тебе Филип, бачив, я бачив, як ти сидів під смоковницею”, – відповів йому Ісус.
“Равви! – вигукнув Нафанаїл. – Ти – Син Божий, Ти – Цар Ізраїлю!”
На це Ісус відповів: “Ти віриш тому, що Я сказав тобі: бачив тебе під фіговим деревом. Чи то ще дізнаєшся!”
І додав: “Воістину побачите ви небо відчиненим і ангелів Божих, які сходять до Сина Людського і підносяться від Нього”.
Переклад: padrelive