Вісімнадцятий псалом
Небеса про славу Божу сповіщають,
про витвір рук Його оповідає склепіння небесне.
День дню про те розповідає
і ніч ночі знання відкриває –
без промов і слів
голосом нечутним.
І все ж проноситься по всій землі голос їхній
і звістка – по всьому всесвіті.
У небесах Він влаштував житло сонцю.
Як наречений, виходить воно з шатра свого,
як атлет, радо воно пробігти шлях свій.
Від краю небес виходить воно
і коло своє завершує біля краю їхнього –
ніщо не сховане від спеки його.
Так і Закон ГОСПОДА досконалий, життя оновлює,
свідчення ГОСПОДНІ достовірні,
умудряють простих.
Повеління ГОСПОДА вірні, радують вони серце,
заповідь ГОСПОДА чиста, просвітлює погляд.
Побожне поклоніння перед ГОСПОДОМ чисте
і перебуває навіки.
Установи ГОСПОДНІ істинні,
і справедливе кожне з них,
бажаніші за золото, за безліч самородків золотих,
солодші за мед, що з сот капає.
Слуга Твій у них осяяння знаходить,
і в дотриманні їх – нагорода велика.
Помилки – хто помічає їх за собою?
Очисти ж мене від гріхів мимовільних!
Від свідомих гріхів утримай слугу Свого,
щоб не запанували вони наді мною!
Тоді непорочний і чистий буду я від тяжких гріхів.
Слова мої нехай подобаються Тобі завжди,
як і думки мої.
О ГОСПОДИ, скеля моя і Спаситель мій!