Ви поклали свої надії на Мойсея, він вам і суддя
Євангеліє від Іоанна. Розділ 5
Після того знову ходив Ісус на одне з юдейських свят до Єрусалима.
Там біля Овечих воріт є водойма (по-єврейськи вона називається Віфезда) з п’ятьма галереями.
У них лежало безліч хворих: сліпих, кульгавих, паралічних.
Був там чоловік, який хворів вже тридцять вісім років.
Ісус побачив його серед тих, хто лежав, і, довідавшись, як давно той хворіє, запитав у нього: “Чи хочеш одужати?”
“Пане мій, – відповів Йому хворий, – не маю нікого, хто допоміг би мені ввійти у воду, коли вона починає рухатися. Коли ж сам я силюся зробити це, туди встигає щоразу ще до мене зануритися хтось інший”.
Ісус сказав йому на це: “Встань, візьми рогожу свою і ходи!”
І одразу одужав чоловік цей, він узяв рогожу свою і став ходити.
Усе це було в суботу,
тому ревні законники з іудеїв стали нападати на зціленого: “Сьогодні субота, ти не повинен нести свою циновку”.
Але він відповідав їм: “Людина, Яка зцілила мене, це Він сказав мені: “Візьми свою циновку і ходи””.
“Хто Він, Цей Чоловік, що сказав тобі таке?” – запитали вони його.
Але зцілений не знав, Хто це був, бо Ісус одразу сховався в натовпі, що зібрався там.
Потім Ісус знайшов того чоловіка в Храмі і сказав йому: “Тепер ти здоровий, але не гріши більше, щоб не було тобі ще гірше!”
Зцілений пішов і оголосив юдейській владі, що здоровим зробив його Ісус.
І почала юдейська влада переслідувати Ісуса через те, що Він робив такі справи в суботу.
На це відповідав їм [Ісус]: “Отець Мій ніколи не перестає творити добро, так роблю і Я”.
Ще більше тоді утвердилися у своєму намірі вбити Його юдейська влада, тепер уже не тільки за порушення суботи, а й за те, що, називаючи Бога Своїм Отцем, Він Себе Самого ставив нарівні з Богом.
Ісус же говорив їм:
“Воістину, нічого не зробить Син від Себе,
доки не побачить, що й Отець це робить.
Що робить Отець, те робить і Син.
Адже Отець любить Сина і показує йому все, що робить Сам,
і ще більші покаже Він Йому діла, так що здивуєтеся ви.
Бо як Отець пробуджує мертвих і повертає їм життя,
так і Син дарує життя, кому хоче.
Нікого й не судить Отець –
Синові передав Він весь суд,
щоб усі шанували Сина, як шанують Отця.
Хто Сина не шанує, не шанує й Отця, Який послав Його.
Воістину, хто слухається слова Мого
і вірить Тому, Хто послав Мене,
той знайшов вже вічне життя.
Не стояти йому перед Судом:
перейшов він від смерті до життя.
Вірте Мені, настає час, – і вже настав він, –
коли почують мертві голос Сина Божого,
і ті, які почують Його, будуть жити.
Як Отець нікому не зобов’язаний життям Своїм –
у Ньому Самому воно,
так і Син у Самому Собі життя несе –
даровано то Отцем Йому.
І право судити дано Йому як Синові Людському.
Нехай не здивує вас усе це!
Наближається час, коли почують усі мертві голос Його.
Тоді ті, хто добрі творив справи, для життя повстануть,
а ті, які творили зло, – для Суду.
Сам по Собі нічого не можу зробити Я.
Якщо ж суджу Я, то так тільки, як від Отця про те чую;
тому Суд Мій – Суд праведний,
бо не Свою волю прагну виконати,
а волю Того, Хто послав Мене.
Якби ніхто, крім Мене Самого,
не свідчив про Мене,
не мало б сили те, що Я говорю про Себе.
Але про Мене Другий свідчить, і Я знаю,
що всяке Його слово про Мене – істинне.
Ви посилали до Іоанна,
і він теж підтвердив цю істину.
Кажу це не тому, що потребую свідчення людей,
заради вашого спасіння кажу.
Іоанн був світильником яскраво палаючим,
і якийсь час ви були готові радіти у світлі його.
Але є в Мене свідоцтво більше за те,
яке дав Іоанн:
справи, доручені Мені Отцем для завершення,
самі ці справи, які роблю Я, – вони свідчать.
вони свідчать, що посланий Я Отцем.
І Отець, що Мене послав, вже засвідчив про Мене.
Але ви ні голосу Його ніколи не чули,
ні образу Його не бачили,
і слово Його не перебуває у вас,
бо не вірите ви Тому, Кого Він послав.
Ви старанно вивчаєте Писання,
думаючи знайти в них дорогу до вічного життя.
Але хоч свідчать вони про Мене,
ви все ж не хочете прийти до Мене,
не хочете знайти справжнє життя.
Мені не потрібне людське визнання,
та й вас Я добре знаю: немає у вас справжньої любові до Бога!
Я в ім’я Отця Мого прийшов, і ви не приймаєте Мене!
А якби прийшов до вас інший хто-небудь від свого на те саме ім’я,
його б ви прийняли.
Чи повірите ви, коли жадаєте похвали один від одного
і нітрохи не дбаєте про похвалу від Бога єдиного?
Не думайте, ніби Я стану звинувачувати вас перед Отцем.
Ви поклали свої надії на Мойсея,
він вам і суддя.
Якби справді вірили ви Мойсеєві,
повірили б і Мені: він про Мене писав.
Якщо ж не вірите тому, що Мойсей написав,
як Моїм словам повірите?”
Переклад: padrelive