Тринадцятий псалом
“Бога немає!” – самі собі кажуть безумці;
всі вони розбещені, огидне творять,
і на добре жоден із них не здатний.
ГОСПОДЬ із неба дивиться
на всіх нащадків Адама,
бажаючи бачити хоч одного, хто чинив би розумно,
хоч одного, хто прагнув би до Бога.
Але всі віроломні стали, всі як один розбестилися,
немає того, хто робить добро, немає жодного.
Невже нічого не усвідомлюють усі ці лиходії,
народ мій пожирають вони, немов хліб їдять?
Не думають вони про ГОСПОДА, не закликають Його молитовно.
І охопить їх страх великий,
бо Бог на боці праведних.
Насміхаєтеся ви, лиходії, над сподіванням людини смиренної,
але притулок її – ГОСПОДЬ.
О, прийшло б із Сіону порятунок Ізраїлю!
Зрадіє Яків і звеселиться Ізраїль,
коли ГОСПОДЬ відверне нещастя від народу Свого.