Сьомий розділ Євангелія від Марка
1 Фарисеї та кілька книжників, які прийшли з Єрусалима, зібралися якось навколо Ісуса,
2 і побачили вони, що дехто з учнів Його їсть їжу “нечистими”, тобто неомитими, руками.
3 (Адже фарисеї, як і всі юдеї, не приступають до їжі, якщо певним чином не вимиють рук, слідуючи за переказами батьків,
4 і, повернувшись із ринку, вони не починають їсти, поки не омиються. Так тримаються вони і багатьох інших приписів, які їм були передані, наприклад: обмивання чаш, кухлів і мідного посуду).
5 Фарисеї та книжники запитали Його: “Чому учні Твої не чинять за переказами батьків, а їдять їжу нечистими руками?”
6 Він же відповів їм: “Вірно пророкував про вас, лицемірів, Ісайя, коли писав:
“Народ цей шанує Мене лише устами,
але серцем своїм далекий від Мене.
7 Марне їхнє богошанування:
людських заповідей вчать вони, як Моїх”.
8 Залишивши заповідь Божу, ви тримаєтеся переказу людського.
9 Як майстерно ви обходите заповідь Божу, – продовжував Ісус, – щоб зберегти своє передання.
10 Мойсей сказав: “Шануй батька свого і матір свою!” і “Хто злословить батька або матір, той повинен бути відданий на смерть!”
11 Ви ж кажете: “Якщо людина скаже батькові або матері: “Корбан” (що означає: “Я приніс у дар Богові те, чим міг би тобі допомогти”)…”, –
12 ви вже дозволяєте їй нічого не робити для батька чи матері.
13 Так переказами вашими, що від вас же й походять, ви ні на що перетворюєте слово Боже. Та й багато ще подібного до цього робите”.
14 І знову, покликавши до Себе народ, сказав: “Слухайте Мене всі і зрозумійте:
15 ніщо з того, що входить у людину ззовні, не може її опоганити, але те, що виходить із людини, опоганює її”.
16 [відсутній]
17 Коли Ісус, залишивши народ, увійшов у дім, учні почали запитувати Його про значення сказаного Ним.
18 І Він відповів їм: “Невже й ви настільки ж нетямущі, як і інші? Хіба не знаєте, що все, що входить у людину ззовні, осквернити її не може?
19 Проникає ж воно не в серце її, а в черево і потім виходить назовні”. ( Тим самим Він пояснив, що вся їжа сама по собі “чиста”.)
20 “Те, що виходить із людини, – продовжував Він, – оскверняє її.
21 Адже це зсередини, із серця людського, виходять недобрі помисли, розпуста, крадіжки, вбивства,
22 подружні зради, жадібність, злі наміри, підступність, неприборканість, заздрість, лихослів’я, гординя, нерозсудливість.
23 Усе це зло виходить зсередини й оскверняє людину”.
24 Покинувши те місце, Він пішов в область Тіра. Там Він увійшов в один будинок і хотів, щоб ніхто не знав про Його присутність, але зробити це було неможливо.
25 І одразу якась жінка, чия дочка була одержима духом нечистим, почула про Ісуса і, прийшовши, впала до Його ніг.
26 Ця жінка була язичницею, сирофінікіянкою за походженням. Вона стала просити Ісуса вигнати біса з її дочки.
27 Він же сказав їй: “Дай спершу насититися дітям. Недобре взяти хліб у дітей і кинути собакам”.
28 “Господи, – відповіла вона, – і собаки їдять крихти, що впали зі столу дітей”.
29 Тоді Він сказав їй: “Ти маєш рацію, можеш спокійно йти додому – вийшов із твоєї доньки біс”.
30 І коли вона повернулася додому, то знайшла своє дитя, яке спокійно лежало в ліжку: біс вийшов.
31 Потім Ісус пішов із земель Тіра, пройшов через Сидон і вийшов до моря Галілейського з боку Десятиградія.
32 І привели до Нього чоловіка, який був глухим і постійно заїкався і не міг нормально говорити, і просили, щоб Ісус поклав на нього руки.
33 І, відвівши його вбік від натовпу, Ісус вклав Свої пальці йому у вуха, потім, змочивши їх слиною, торкнувся язика його.
34 Поглянувши на небо, Він зітхнув і сказав йому: “Еффата!” (що означає: “Відкрийся”).
35 І [тієї ж миті] вуха глухого відкрилися, скутість язика його зникла, і мова його стала ясною.
36 Ісус велів людям нікому про це не говорити, але чим більше Він наполягав, тим більше вони розповідали.
37 Їхньому здивуванню не було меж, із захопленням вони говорили: “Як добре Він усім робить: і глухі в Нього починають чути, і німі – говорити!”
Євангеліє за Марком, 7 розділ