Шостий розділ Євангелія від Марка

9

Шостий розділ Євангелія від Марка

1 Пішовши звідти, Ісус, супроводжуваний Своїми учнями, прийшов у місто, де Він виріс.
2 Настала субота, і Він почав навчати в синагозі, і багато хто з тих, хто слухав Його, зі здивуванням запитували: “Звідки все це в Нього? Що за мудрість дана Йому, і як може Він творити такі чудеса?
3 Хіба Він не тесля, не син Марії і брат Якова, Йосипа, Іуди та Симона? Чи не тут, серед нас, сестри Його?” І не захотіли вони прийняти Його.
4 Ісус же говорив їм: “Не шанують пророка тільки в його батьківщині, серед його родичів і в домі його”.
5 І не міг Ісус створити там жодного чуда: зцілив тільки небагатьох хворих, поклавши на них руки.
6 Їхнє невір’я дивувало Його.
Ісус ішов від селища до селища й учив.
7 І, покликавши дванадцять Своїх учнів, почав посилати їх по двоє й дав їм владу над нечистими духами.
8 І наказав Він учням нічого не брати з собою в дорогу, окрім палиці: ні хліба, ні торби, ні грошей у поясі.
9 Сандалі вони могли носити, але не повинні були брати одягу на зміну.
10 Він так навчав їх: “У якому домі вас приймуть, залишайтеся там, доки не покинете ту місцевість.
11 А якщо в якомусь місці не приймуть вас і не слухатимуть, то, йдучи звідти, обтрусіть пил з ніг ваших. Нехай це буде свідченням проти них”.
12 І вони пішли і проповідували про те, що всім людям потрібно покаятися.
13 Вони вигнали багато бісів і багатьох хворих зцілили, помазавши їх єлеєм.
14 Цар Ірод почув про Ісуса, бо ім’я Його стало всюди відомим: одні казали, що це Іоанн Хреститель воскрес із мертвих, і тому звершуються ним такі чудеса,
15 інші стверджували, що це Ілля, треті – що це пророк, подібний до одного з колишніх пророків.
16 А Ірод, почувши це, сказав: “Це Іоанн, якого я обезголовив, це він воскрес!”
17 Адже свого часу Ірод послав схопити Іоанна і, зв’язавши, кинути його в темницю. Сталося це все через Іродіаду, колишню дружину Пилипа, брата Ірода, на якій він одружився.
18 Іоанн говорив Іродові: “Ти не маєш права жити з дружиною брата твого”.
19 За це Іродіада затаїла злість на Іоанна і хотіла вбити його, але зробити цього не могла,
20 тому що Ірод боявся і поважав Іоанна, знаючи його як людину праведну і святу. Ірод оберігав Іоанна і любив його слухати, хоча те, що він чув, завжди приводило його в сильне збентеження.
21 Зручна нагода випала Іродіаді, коли Ірод у день свого народження влаштував бенкет для вельмож, воєначальників і впливових людей Галілеї.
22 До тих, хто зібрався на бенкет, вийшла дочка Іродіади, танцювала перед ними і принесла Іродові та гостям таке задоволення, що цар сказав дівчині: “Проси в мене все, що ти хочеш, і я дам тобі”.
23 І [навіть] поклявся їй: “Дам тобі все, що не попросиш, хоч півцарства мого!”
24 Вийшовши звідти, вона запитала у своєї матері: “Чого ж мені просити?”
І мати відповіла: “Голову Іоанна Хрестителя!”
25 Дівчина тут же поспішила до царя і сказала: “Хочу, щоб ти зараз же дав мені голову Іоанна Хрестителя на блюді!”
26 Цар засмутився, але, пам’ятаючи про клятву і про гостей, не наважився відмовити їй,
27 а одразу ж послав ката і наказав йому принести голову Іоанна. Той пішов і обезголовив Іоанна в темниці,
28 приніс голову його на блюді й віддав дівчині, а та віднесла її матері своїй.
29 Учні Івана, почувши про це, прийшли, забрали тіло його й поховали.
30 Апостоли повернулися до Ісуса й розповіли Йому про все, що робили й чого вчили.
31 І Він сказав їм: “А тепер ідіть у якесь пустельне місце, побудьте там наодинці й відпочиньте трохи”. Бо приходило і йшло так багато людей, що учням навіть ніколи було поїсти.
32 Тоді вони вирушили на човні в пустельне місце, щоб побути там на самоті.
33 Але багато хто бачив, як вони віддалялися. І, дізнавшись, куди вони вирушили, люди з різних міст поспішили туди пішки і прийшли раніше за них.
34 Ісус, зійшовши на берег, побачив велику громаду людей, і зглянувся над ними, бо були вони як вівці без пастиря, і довго навчав їх.
35 Коли було вже пізно, учні підійшли до Ісуса і сказали: “Місце це пустельне, і година вже пізня.
36 Відпусти людей, щоб вони пішли до навколишніх садиб і селищ і купили собі поїсти”.
37 Тоді Ісус сказав їм у відповідь: “Ви дайте їм їсти!”
Вони ж заперечили Йому: “Чи не піти нам купити хліба денаріїв на двісті й дати їм усім поїсти?”
38 “Скільки у вас хліба? – запитав Він у них. – Ідіть, подивіться!”
“П’ять хлібів, – сказали вони, дізнавшись про те, – і дві риби”.
39 Тоді Ісус велів їм розсадити всіх окремими групами на зеленій траві.
40 І люди розташувалися рядами по сто і по п’ятдесят осіб.
41 Ісус узяв п’ять хлібів і дві риби і, піднявши очі до неба, виголосив молитву подяки; потім став розламувати хліб і давати учням, щоб ті розносили його людям, і дві риби Він також розділив на всіх.
42 Усі їли й наситилися;
43 і дванадцять кошиків були наповнені шматками хліба й риби, що залишилися.
44 І тих, хто їв [хліб], одних тільки чоловіків було п’ять тисяч чоловік.
45 Одразу після цього Ісус наполіг, щоб учні сіли в човен і переправилися на інший берег, до Віфсаїди, не чекаючи, поки Він відпустить народ.
46 Розлучившись із народом, Ісус пішов на гору помолитися.
47 Коли настав вечір, човен був посеред моря, а Він – один на суші.
48 Побачивши, що учні Його гребуть з останніх сил, борючись із зустрічним вітром, Ісус наприкінці ночі пішов до них морем і збирався пройти повз них.
49 Вони ж, побачивши, як Він іде морем, подумали, що це привид, і закричали.
50 Бо всі вони злякалися, коли побачили Його.
Але Він тут же сказав їм: “Заспокойтеся, це Я! Не бійтеся!”
51 Потім Ісус увійшов до них у човен, і вітер стих. Учні були вражені:
52 вони не зрозуміли дива з хлібами, і уми їхні залишалися закритими.
53 Переправившись, вони пристали до берега в Генісареті.
54 Коли вони вийшли з човна, люди, одразу впізнавши Ісуса,
55 оббігли всі околиці, і туди, де, за чутками, був Ісус, стали на ношах приносити хворих.
56 Усюди, де Він з’являвся – у селах, містах, селах, – клали на площах хворих людей і просили дозволити їм доторкнутися хоча б до краю одягу Його; і всі, хто доторкався до Нього, зцілювалися.

Євангеліє за Марком, 6 розділ

Subscribe
Notify of
guest
0 Комментарий
Inline Feedbacks
View all comments