Шістнадцятий псалом

4

Шістнадцятий псалом

Почуй, ГОСПОДИ, мій заклик до справедливості,
прислухайся до крику мого, прийми молитву з вуст чесних!

Вирок мені нехай винесений буде Тобою:
Твої очі бачать усе безпомилково.

Ти випробував серце моє, дивився за мною ночами
і, перевіривши мене, нічого поганого в мені не знайшов;
я вирішив не грішити язиком своїм.

А що до справ людських –
за словом Твоїм не пішов я шляхами тих,
хто насильство чинить над іншими.

Йду я твердо по стежці Твоїй
і з неї не звертаю.

До Тебе волаю я, Боже, бо Ти чуєш мене.
Схилися ж наді мною і до слів моїх прислухайся.

Яви мені любов Твою чудову, любов незмінну,
адже Ти рятуєш сильною рукою Своєю всіх,
хто в Тобі притулок шукає, від тих, хто повстає на них.

Бережи мене як зіницю ока,
у тіні крил Своїх прикрий мене

від нечестивих, що на мене нападають,
від ворогів смертельних, що оточили мене.

Ні до милості, ні до співчуття вони вже не здатні,
вустами своїми говорять гордовито.

Вони вистежили і ось уже оточили мене,
прагнуть повалити на землю,

як лев, що прагне розтерзати здобич,
як левеня, що ховається в засідці.

Повстань, ГОСПОДИ! Протистань їм і повали їх ниць,
від нечестивих визволи мою душу мечем Своїм.

Рукою Своєю, ГОСПОДИ, врятуй від людей цього світу,
від людей, чия доля лише в житті цьому.

Ти наповнюєш їхнє черево, їдять вони зі сховищ Твоїх,
ситі і вони, і діти їхні,
і ті, своєю чергою, ще щось дітям своїм залишають.

А я в праведності зможу дивитися на обличчя Твоє,
пробудившись, зможу насолоджуватися образом Твоїм.

Subscribe
Notify of
guest
0 Комментарий
Inline Feedbacks
View all comments