Різдво Визволителя
Христос народився – славіте Його. Славіть же Христа, і славіть так, щоб цим славослів’ям усладилися душа і серце. Славте Христа: це не те, що складайте довгі хвалебні пісні Христу, ні; але якщо, розмірковуючи або слухаючи про різдво Христа Спасителя, ви мимоволі з глибини душі вигукнете: слава Тобі, Господи, що народився Христос! – цього й досить; це буде тиха пісня серця, яка пройде через небеса і прийде до Самого Бога.
Грізна хмара гніву Божого була над людством, – прийшов Господь-примиритель і розігнав цю хмару. Людство було хворим – прийшов Лікар душ і зцілив нас. Були люди в кайданах рабства духовного – прийшов Визволитель і розв’язав кайдани наші. Наблизьте все це до серця свого і сприйміть почуттями своїми, і ви не втримаєтеся, щоб не вигукнути: слава Тобі, Господи, що народився Христос, Син Твій!
Справа, вчинена народженим Господом, стосується кожного з нас. Ті, хто вступає в спілкування з Ним, отримують від Нього свободу, ліки сердечні, мир душі, володіють усім цим і приймають солодкість Його Духа в своєму серці. Тим, які відчувають це в собі, нема чого казати: “радійте”, бо вони не можуть не радіти, а тим, які не відчувають, що й казати: “радійте”; вони не можуть радіти. Зв’язаний по руках і по ногах, скільки не кажи йому: “радій визволенню” – не зрадіє; вкритому ранами життєвих бід і з пораненою душею, звідки прийде радість зцілення? Як зітхне вільно той, хто заляканий людськими докорами та осудом? Таким можна тільки сказати: “Підіть ви до Немовляти, повитого, що лежить у яслах, і шукайте у Нього позбавлення від усіх бід, що вас утримують, бо це Немовля – Христос Спаситель світу”.