П‘ятнадцятий псалом
Бережи мене, Боже, – у Тобі притулок мій.
“Ти – мій Владика,
у Тобі одному все щастя моє”, – сказав я ГОСПОДУ.
І ті, що на землі Богові себе присвятили, –
люди гідні, захоплююся я ними.
Незліченні скорботи у тих,
хто інших богів шанує.
У їхніх кривавих жертвоприношеннях брати участь не буду
і не стану поклонятися їхнім богам.
ГОСПОДИ, Ти доля, що мені визначена, і чаша моя,
Ти тримаєш жереб мій.
Межі спадщини моєї по прекрасних місцях пролягли –
приємна вона для мене!
Прославлю я ГОСПОДА, що дає поради мені добрі,
серце моє навіть уночі навчає мене.
Я ГОСПОДА з поля зору ніколи не випускаю,
і, щоб я не збентежився, Він – по праву руку мою.
Тому радіє серце моє, радіє душа моя
і в спокої тіло моє перебуває.
Бо не залишиш Ти мене в могилі
і не допустиш, щоб вірний твій тління пізнав.
Ти вкажеш мені шлях життя,
бути з Тобою – повнота радості для мене,
блаженства вічні дарує сильна рука Твоя.