Прості святі учні Христові
Можливо, колись Церква перестане культивувати чернецтво, послабивши його монополію з усіх боків, а почне величати і благочестивих сімейних людей, які не “ПРЕподобні”, а прості святі учні Христові. Благо-творителі, молитовники, богослови…
Хто не закривається від світу, а є йому світлом. Хто не йде в мовчальники, а проповідує Євангеліє Царства Божого.
Хто не закопує свій талант, а примножує його добрими трудами і допомогою людям на славу Божу.
Хто бере свій хрест і слідує за Христом у вихованні дітей, у побудові міцної сім’ї, здорових соціальних стосунків і примноженні любові в цьому світі.
Хто не соромиться називати себе християнином серед насмішок і нерозуміння.
Хто не втратив Віру від навколишньої несправедливості, від воєн і жорстокості. Залишався цнотливим серед розпусти, добрим – серед злоби.
Хто не зраджував ближніх і не переступав через людей, піднімаючись кар’єрними сходами. .
Хочете поговорити про подвиги?
Запитайте в жінки, в якої чоловік п’є, забороняє ходити до церкви і робить її життя пеклом: як голосно в її серці лунає крик “Господи, допоможи!”. Який важкий хрест, коли діти хочуть їсти, а ти не можеш прогодувати свою сім’ю. Або з усіх сил і засобів намагаєшся допомогти ближньому, коли той у біді.
Хочете поговорити про бдіння?
Запитайте, що значить не спати ночами над хворою дитиною з єдиною надією на Бога, або біля ліжка твоїх старих батьків з любов’ю, а не бажаючи якнайшвидшої смерті.
Хочете навчитися Ісусової молитви?
Дізнайтеся, що таке одна єдина молитва перед сном від втоми через допомогу нужденним після роботи, та така, що гучніша за лаврський дзвін! .
І багато ще чого можна повчитися у простої віруючої жінки або звичайного трудяги-дідуся, який проніс віру у своєму серці через війну, важку роботу на заводі, а тепер “трудиться” аскетичними подвигами через жебрацьку пенсію та покинутість, але водночас примудрятися не нарікати, і кожного разу щиро й тепло посміхається тобі під час зустрічі. Ось де богослов’я і аскетика, і теодицея… Але на жаль, ці люди не годяться в преподобні – не проходять за статтею, що називається. Адже вони прості білі священники або ще гірше – “миряни”!