Про СЕРДЕЧНИЙ КРИК і тиху молитву

21

Про СЕРДЕЧНИЙ КРИК і тиху молитву

Сьгоднішнє Євангеліє та трохи роздумів про це.

І прийшов до Нього чоловік на ім’я Яїр, старійшина синагоги, і, впавши до ніг Ісуса, просив Його прийти до нього в дім,

бо помирала його єдина дитина, дівчинка років дванадцяти.
І коли Він ішов з Яіром, натовпи людей тіснили Його з усіх боків.

Серед них була жінка, яка дванадцять років страждала від кровотечі. [Вона витратила на лікарів усе, що мала], і ніхто не зміг вилікувати її.

Підійшовши ззаду, вона доторкнулася до краю Його одягу, і кровотеча негайно припинилася у неї.

“Хто до Мене доторкнувся?” – запитав Ісус.
Коли всі стали відмовлятися, Петро сказав: “Наставнику, натовп з усіх боків тіснить Тебе…”

“Ні, хтось доторкнувся до Мене, – сказав Ісус. – Я відчув, що сила вийшла від Мене”.

Жінка зрозуміла, що сховатися їй не вдасться. Вона з трепетом підійшла і, впавши ниць перед Ісусом, перед усім народом зізналася, з якої причини торкнулася Його і як одразу була зцілена.

Він же сказав їй: “Дочка Моя, віра твоя врятувала тебе. Іди з миром”.

Він ще говорив ці слова, як прийшов хтось із дому старійшини синагоги до Яіра зі звісткою: “Твоя дочка померла, не обтяжуй більше Учителя”.

Але Ісус, почувши це, сказав йому: “Не бійся. Тільки вір, і буде вона врятована”.

Прийшовши в дім його, Ісус не дозволив увійти разом із Ним нікому, окрім Петра, Іоанна, Якова та батьків дівчинки.

Дім був сповнений людей, усі глибоко сумували і плакали за померлою. Ісус сказав: “Не плачте. Вона не померла – вона спить”.

І вони почали сміятися над Ним, знаючи, що дівчинка мертва.

Але Він, узявши її за руку, голосно промовив: “Дитя Моє, встань!”

І повернулося до неї життя. Вона негайно піднялася, а Ісус велів нагодувати її.

Батьки її були у нестямі від здивування і радості, Він же повелів їм нікому не говорити про те, що сталося.

Лк.8:41-56

Яїр голосно, при всіх впавши до ніг Спасителя, благав Господа про зцілення дочки своєї, і був почутий. Господь, нічого не сказавши, негайно встав і пішов до нього.

На шляху до Яіра зцілилася кровоточива жінка, звісно, теж не без молитви з її боку, хоч вона й не волала в голос і не падала ниць до ніг Господніх: вона мала сердечну тиху молитву віри. Господь почув її та дав зцілення.

Тут все відбувалося потаємно. Кровоточива серцем звернулася до Господа; Господь чув цей крик серця і задовольнив прохання. У цієї дружини і в Яіра молитва, по суті, одна, хоча й можна розрізняти в них деякі ступені. Такі-то молитви, сповнені віри, надії та відданості ніколи не бувають не почуті.

Кажуть іноді: “я молюся, молюся, а молитва моя не чується Богом”. Але потрудися зійти в міру молитви невідмовної, ти та побачиш, чому вона не почута. Якщо ти будеш у молитовному положенні, як Яїр, або в простому звичайному, як усі оточуючі, подібно до кровоточивої, коли рухомими в серці твоєму буде справжній молитовний поклик, він, безсумнівно, ввійде до Господа і схилить Його на милість.

Вся річ у тому, як дійти до такої молитви. Трудись і дійдеш. Усі спроби молитовні мають на меті піднести молитвеників до такої міри молитви, і всі, які розумно проходять цей молитовний шлях, досягають мети своєї.

В спокої, смиренні та сталості, народжується справжня молитва що доходить до Господа.

Тепла божественного серцям вашим і амінь. Всіх обійняв і притиснув міцно до свого❤️🙏

+padrelive

 

Subscribe
Notify of
guest
2 Комментарий
Inline Feedbacks
View all comments
Вікторія
Вікторія
19 days ago

чула таке, що наші думки на небесах звучать голосніше, ніж наші слова на землі