Про Божественне одкровення
10. Що є джерелом вчення про Православну віру?
Вчення про православну віру ми почерпаємо з Божественного одкровення.
11. що ми розуміємо під Божественним одкровенням?
Божественне одкровення – це те, що Сам Бог забажав відкрити людям, щоб вони могли правильно і спасительно в Нього вірити і гідно Його шанувати.
12. Чи всім дано Божественне одкровення?
Бог дав необхідне і спасительне одкровення для всіх людей, але оскільки не всі здатні безпосередньо прийняти одкровення від Бога, то Він обрав особливих провісників, які передали Божественне одкровення тим, хто бажає його прийняти.
13. Чому не всі здатні прийняти одкровення від Бога?
Не всі люди здатні безпосередньо прийняти одкровення від Бога через свою гріховну нечистоту та неміч духа й тіла.
14. Хто були провісниками одкровення Божого?
Провісниками одкровення Божого були Адам, Ной, Авраам, Мойсей та інші пророки. Вони прийняли і проповідували початки одкровення Божого; у повноті ж і досконалості приніс на землю одкровення Боже втілений Син Божий, Господь наш Ісус Христос, і розповсюдив його по всесвіту через Своїх учнів і апостолів.
Апостол Павло говорить:
“Бог, що багаторазово й різноманітно говорив з давніх-давен отцям у пророках, останніми днями цими промовляв до нас у Сині, Якого поставив спадкоємцем усього, через Котрого й віки сотворив” (Євр. 1:1-2).
“Але проповідуємо премудрість Божу, таємну, потаємну, яку Бог призначив перш за віки на славу нашу, якої ніхто з властителів віку цього не пізнав… А нам Бог відкрив це Духом Своїм, бо Дух усе проникає, і глибини Божі” (1Кор. 2:7-8, 10).
Євангеліст Іоанн пише:
“Бога не бачив ніхто ніколи; єдинородний Син, що є в надрах Отчого, Він явив” (Ін. 1:18).
Сам Ісус Христос говорить:
“Ніхто не знає Сина, крім Отця; і Отця не знає ніхто, крім Сина, і кому Син хоче відкрити” (Мф. 11:27).
15. Чи може людина пізнавати Бога без особливого Його одкровення?
Людина може пізнавати Бога методом дослідження створених Ним речей, але це пізнання є недосконалим і недостатнім і може слугувати лише приготуванням до віри або лише деяким посібником до пізнання Бога з Його одкровення.
“Бо невидиме Його, вічна сила Його і Божество, від створення світу через розглядання творінь видимі” (Рим. 1:20).
“Від однієї крові Він породив увесь рід людський для проживання по всьому обличчю землі, призначивши наперед визначені часи й межі їхнього проживання, щоб вони шукали Бога, не відчули б Його й не знайшли б, хоча Він і недалеко від кожного з нас, бо ми Ним живемо, і рухаємося, і існуємо” (Діян. 17:26-28).
Міркування про віру в Бога починається з думки про те, що Бог є. До цієї думки ми приходимо споглядаючи створені Ним предмети. Уважно розглядаючи світ, ми пізнаємо, що Бог премудрий, всемогутній, благий; пізнаємо також і багато невидимих Його властивостей.
Таким чином приймаємо Його як Верховного управителя. Оскільки Бог Творець усього світу, а ми складаємо частину цього світу, отже, Бог є і наш Творець. За цим знанням слідує віра, а за вірою – поклоніння (святий Василій Великий, Послання 232).
✅ Розлогий християнський Катехізис Православної Кафолічної Східної Церкви