Поклоніння волхвів
Євангельська історія, очима звичайної людини. Частина одинадцята 11
Мф. 2, 1-12.
У Персії ще з часів пророка Даниїла було відоме під ім’ям волхвів групу особливих учених людей (Дан. 1, 20; 2, 2; 4, 4; 5, 7). Цей пророк, який здобув повагу перського царя своєю мудрістю та прозорливістю, був поставлений правителем усього царства та князем волхвів.
Він також отримав від Бога одкровення, що визначало час пришестя Месії сімдесятьма седмінами років, починаючи від указу царського про відновлення Єрусалиму.
Без сумніву, волхви чимало чули як від старійшини свого, так і від інших полонених юдеїв, про очікуваний Месії. Не залишалося їм невідомим і ще давніше пророцтво Валаама про зірку, що мала засяяти від Якова (Чис. 24, 17).
Це очікування Спасителя, і саме з Юдеї, переходило між східними мудрецями з роду в рід і стало особливо сильним за часів Різдва Христового.
Побачивши появу чудової зірки, волхви, природньо, могли собі уявити, що вона означає народження того незвичайного Царя, Якого чекають на Юдеї. Але це просте ворожіння їх отримало ясність і визначеність від безпосереднього навіювання та одкровення Божого,
Коли Господь Ісус народився у Юдиному Віфлеємі, за днів царя Ірода; прийшли до Єрусалиму волхви зі сходу і кажуть: де народився Цар Юдейський? бо ми бачили зірку Його на сході, і прийшли вклонитися Йому.
Почувши це, цар Ірод стривожився, і весь Єрусалим з ним. І, зібравши всіх первосвящеників та книжників народних, питав у них: Де має народитися Христу? Вони ж сказали йому: У Віфлеємі юдейському, бо так написано через пророка: І ти, Віфлеєме, земля Юдина, нічим не менше воєводств Юдиних. бо з тебе станеться вождь, що врятує народ Мій, Ізраїля.
Тоді Ірод, таємно покликавши волхвів, вивідав від них час появи зірки і, пославши їх до Віфлеєму, сказав: Ідіть, ретельно розвідайте про Немовля і, коли знайдете, повідомите мене, щоб і мені піти вклонитися Йому.
Вони, вислухавши царя, пішли. І, зірка, яку бачили вони на сході, йшла перед ними, як нарешті прийшла і зупинилася над місцем, де було Немовля. Побачивши ж зірку, вони зраділи дуже великою радістю, і, увійшовши до дому, побачили Немовля з Марією, матір’ю Його, і, впавши, вклонилися Йому; і, відкривши свої скарби, принесли Йому дари: золото, ладан і смирну.
І, одержавши уві сні одкровення від Бога не повертатися до Ірода, вони іншим шляхом відійшли до своєї країни.