Ось тепер уже явлений у славі Своїй Син Людський, і в Ньому Сам Бог явлений у славі Своїй
Євангеліє від Іоанна. Розділ 13
Було це напередодні свята Великодня. Ісус знав, що прийшов для Нього час перейти зі світу цього до Отця. Він завжди любив у цьому світі тих, хто пішов за Ним, і любив Він їх до кінця.
І під час вечері, коли диявол уже навіяв Юді, синові Симона Іскаріота, думку про те, щоб зрадити Ісуса,
Ісус, знаючи, що Отець усе довірив Йому і що Він від Бога прийшов і до Бога йде,
встав з-за столу, зняв верхній одяг, узяв рушник і оперезався ним.
Потім Він налив воду в таз і став мити ноги учням, витираючи їх рушником, яким був оперезаний.
Коли підійшов Він до Симона Петра, той сказав Йому: “Ти хочеш мити мені ноги, Господи?!”
“Не розумієш ти того, що Я роблю зараз, – відповів йому Ісус. – Але прийде час – зрозумієш”.
“Ніколи не допущу, щоб мив Ти мені ноги!” – заперечив Петро.
“Якщо не омию тебе, тоді нічого не може бути в нас спільного”, – твердо сказав Ісус.
“Тоді, – вигукнув Симон Петро, – не тільки ноги мої, Господи, а й руки, і голову”.
Ісус же сказав: “Не потрібно це тому, хто вже весь омитий, хіба що ноги його варто вимити, а сам він чистий, адже ви ж чисті, втім, не всі”.
Він знав, хто Його зрадить, тому й сказав: “Не всі чисті”.
Вимивши їм ноги, Ісус одягнувся і повернувся до столу: “Чи розумієте ви, що Я зробив для вас? – запитав Він їх. –
Ви називаєте Мене Вчителем і Господом, і правильно кажете, адже так воно і є.
Якщо ж Я, Господь і Учитель, вимив вам ноги, то й ви повинні мити ноги один одному.
Бо Я подав вам приклад: що Я зробив вам, робіть і ви.
Пам’ятайте слова Мої,
“Слуга не більший за свого пана,
і посланець не більший за того, хто його послав.
Знаючи це, блаженні будете, якщо станете тепер і чинити так.
Не про всіх вас кажу – знаю тих, кого обрав, але й сказане в Писанні має здійснитися:
“Той, хто хліб їсть зі Мною,
повстав проти Мене”.
Кажу вам про це вже зараз,
до того, як станеться це,
щоб, коли все вже станеться, повірили ви,
що Я і є Той, Ким Себе називаю.
Запевняю вас,
той, хто приймає того, кого пошлю Я, приймає Мене,
а хто Мене приймає, приймає Того, Хто Мене послав”.
Сказавши це, Ісус у сильному душевному хвилюванні додав: “Прямо вам кажу: один із вас зрадить Мене”.
Учні в розгубленості подивилися один на одного: “Про кого говорить Він?”
Сталося, що учень, якого Ісус особливо любив, лежав поруч із Ним.
Симон Петро подав йому знак, щоб він запитав Ісуса, про кого йдеться.
Схилившись на груди Ісусові, учень цей запитав: “Господи, хто ж це?”
Ісус відповів: “Той, кому Я подам, вмочивши, шматок хліба”. Сказавши це, Він [взяв] шматок і, вмочивши його, подав Юді, синові Симона Іскаріота.
Щойно Юда взяв цей шматок, вселився в нього сатана.
Тоді Ісус сказав йому: “Що ж, роби, що почав, швидше!”
Ніхто з учнів не зрозумів, до чого Він сказав це Юді.
А оскільки загальні гроші зберігалися в Юди, то дехто подумав, що Ісус наказав йому купити, що потрібно до свята, або щоб жебракам що-небудь дав.
Юда з’їв шматок хліба й одразу ж вийшов. Була ніч.
Коли вийшов Юда, Ісус сказав:
“Ось тепер уже явлений у славі Своїй Син Людський,
і в Ньому Сам Бог явлений у славі Своїй.
у Собі явити світові славу Сина Людського.
Діти Мої, недовго залишилося Мені бути з вами,
потім будете шукати Мене,
але, як сказав Я книжникам і фарисеям, а тепер і вам кажу,
куди йду Я, не зможете ви піти за Мною.
Даю вам нову заповідь: любіть один одного!
Як Я вас полюбив, так і ви любіть один одного.
І якщо буде любов між вами,
усі знатимуть, що ви – учні Мої”.
Симон Петро запитав Його: “Господи, куди Ти підеш?”
“Куди Я йду, – відповів [йому] Ісус, – ти поки що не можеш туди йти за Мною, але пізніше підеш”.
“Господи, – заперечив Йому Петро, – чому не можу зараз йти за Тобою? Я життя своє віддам за Тебе!”
Ісус сказав на це: “Ти життя готовий віддати за Мене? Повір, ще до того, як вранці проспіває півень, тричі зречешся ти від Мене”.
Переклад: padrelive