НАЙКРАЩЕ
Продовжуючи шлях зі своїми учнями, Ісус прийшов до одного селища, де жінка на ім’я Марфа прийняла Його до свого дому.
Вона мала сестру, яку звали Марія; сівши біля ніг Господа, вона слухала Його слова.
А Марфа, стурбована великими приготуваннями, підійшла до Нього і сказала: «Господи, Тобі немає діла до того, що сестра моя залишила мене саму керуватися з усіма справами? Скажи їй, щоб вона допомогла мені!
Але Господь відповів їй: «Марфо, Марфо! Ти піклуєшся і турбуєшся багато про що,
а потрібне тільки одне; Марія обрала НАЙКРАЩЕ, і цього в неї не заберуть».
Коли Ісус говорив це, одна жінка з натовпу вигукнула: «Блаженна мати, яка народила і вигодувала Тебе!»
Але Він сказав: «Ще блаженніші ті, хто слухає слово Боже і дотримується його! »
Лк. 10:38-42, 11:27-28
«Марія ж обрала НАЙКРАЩЕ» (Лк. 10:42). Успіння Божої Матері є добрим кінцем цього обрання. Сам Спаситель її прийняв до рук Своїх її душу.
Те саме отримали і багато святих; теж саме зустрічають у різних видах та ступенях і всі ті хто обрали НАЙКРАЩЕ. У годину обрання сподіванням лише трохи відчувається цей кінець, а певною мірою навіть передбачається; але потім праця, боротьба і примус йдуть одні за іншими і трохи цим затьмарюється обраний шлях.
Путівниковою зіркою залишається добрий кінець. Це теж саме, що вдалині вогник, що світиться, для подорожнього, захопленого пітьмою.
Надія — збудник енергії і підтримувач терпіння і уповання в початому, а саме воно міцніє вірою. За вірою обирають, сподіванням бувають твердими в обранні, а терпінням досягають доброго кінця.
Молимось і ми, щоби нам Господь Бог, вмикав в серці той ВОГНИК хоча б іноді і ми будемо знати Його.
Амінь 🙏