Дія Божої благодаті
Ми сказали, що грішник є те саме, що людина, занурена в глибокий сон. Як міцно сплячий, хоч би яка наблизилася небезпека, не прокинеться сам і не встане, якщо не підійде хтось сторонній і не розбудить його, – так і той, хто занурений у гріховний сон, не схаменеться і не встане, якщо не прийде до нього на допомогу Божественна благодать. За безмежним милосердям Божим, вона і готова для всіх, всіх обходить і кожному виразно волає: вставай, спляче, і воскресни з мертвих, і освятить тебе Христос (Еф. 5, 14).
Таке порівняння грішників зі сплячими дає точки для всебічного розгляду звернення їх до Бога. Саме: сплячий пробуджується, встає, збирається йти на справу. І грішник, що навертається і кається, збуджується від гріховного присипляння, доходить до рішучості змінитися (встає) і, нарешті, наділяється силою на нове життя в Таїнствах покаяння і Причастя (готовий на справу). У притчі про блудного сина ці моменти вказані так: у себе прийшовши – схаменувся; повставши йду – наважився залишити колишнє життя; і повставши йду; причому він каже батькові: згрішив – покаяння, а батько вбирає його в одежу (виправдання й дозвіл від гріхів) і готує йому трапезу (Святе Причастя) (Лк. 15, 11-32).
Таким чином, у наверненні грішників до Бога є три моменти:
1) збудження від гріховного сну;
2) сходження до рішучості залишити гріх і присвятити себе богоугодництву;
3) наділення силою згори на справу цю в Таїнствах покаяння та Причастя.