Дев’ятий псалом

9

Дев’ятий псалом

Славити буду Тебе, ГОСПОДИ, усім серцем своїм,
розповідатиму про всі чудові справи Твої.

Буду радіти і хвалити Тебе,
оспівувати ім’я Твоє, Всевишній.

Вороги мої відступають,
Розгублюється і гинуть при появі Твоїй.

Бо Ти сів на престолі Своєму, Суддя праведний,
підтримав і правоту мою, і діло моє.

Ти пригрозив язичникам, погубив людей нечестивих
і навіки забув їхні імена.

З ворогами покінчено – розбиті назавжди,
міста їхні Ти зруйнував, і ніхто не згадує про них.

А ГОСПОДЬ царює вічно,
для суду поставив Він Свій престол.

Він буде суд праведний творити над світом,
судитиме народи по справедливості.

І буде ГОСПОДЬ фортецею для пригноблених –
фортецею під час лиха.

Довіряться Тобі ті, хто знає ім’я Твоє,
бо Ти, ГОСПОДИ, ніколи не залишав тих, хто шукає Тебе.

Оспівуйте ГОСПОДА, що царює на Сіоні,
сповіщайте між народами про діла Його.

Як Той, хто помститься за кров пролиту, пам’ятає Він страждальців,
крику їхнього не забуває Він.

ГОСПОДИ, будь милостивий до мене,
подивися, що терплю я від тих, хто ненавидить мене!
Ти забираєш мене в смерті – біля самих воріт її,

щоб біля воріт дочки Сіону
сповіщати я міг про Твої діла, хвали гідні,
і радів позбавленню цьому.

Потрапили народи в яму, яку самі ж вирили;
у тенетах, що вони ж розставили,
заплуталися ноги їхні.

ГОСПОДЬ дав знати про Себе, створив Він суд праведний,
а нечестивець у власних справах своїх заплутався.

У нечестивців одна дорога – у пекло,
як і в усіх народів, що забули Бога.

Не назавжди залишиться забутим нужденний,
не помре навіки надія страждальця.

Повстань, ГОСПОДИ, щоб смертні перемогу не здобули!

Страхом наповни їх, ГОСПОДИ,
нехай знають язичники: вони – прості смертні!

ГОСПОДИ, чому стоїш Ти осторонь
і в день лиха не видно Тебе?

У гордовитості своїй нечестивий переслідує пригнобленого –
стає той жертвою змови тих, хто його переслідує.

Нечестивий хвалиться неприборканістю жадань своїх,
людина жадібна хулить і відкидає ГОСПОДА.

У пихатості своїй нечестивець не шукає Бога,
немає місця для Бога в думках його.

Успішний він завжди у всіх справах своїх.
Уявляється йому, що суди Твої високо, що далекі вони від нього.
Хизується він перед усіма ворогами своїми

і про себе каже: “Ніколи не впаду,
не спіткає мене ніяка біда”.

Прокльонами сповнені уста його, брехнею та погрозами.
Насолоджується він злістю і гріховністю.

Сидить він, причаївшись, у засідці,
у глухому місці вбиває невинного,
очі його виглядають нещасного.

Як лев у сховищі своєму, вичікує він у гущавині,
підстерігає бідного, щоб схопити його,
хапає, обплутуючи мережею своєю.

Нищить він жертву свою, її під себе підминаючи,
і падає вона, убита силою його.

Говорить лиходій у серці своєму: “Бог забув про мене,
відвернувся, Він цього ніколи не побачить”.

Повстань, ГОСПОДИ!
Боже, простягни руку Свою на нечестивого!
Про страждальців не забудь!

Як сміє нечестивий відкидати Тебе
і казати, що Ти не притягнеш його до відповіді?

Ти бачиш усе, Господи,
бо уважно стежиш за тяготами й прикрощами
і береш це в руки Свої.
Тобі довіряється бідний,
сирота допомогу в Тобі знаходить.

Сокруши ж силу нечестивого і того, хто чинить зло,
притягни його до відповіді за все нечестя його,
щоб і сліду від нього не залишилося.

ГОСПОДЬ – Цар на віки віків,
язичники зникнуть із землі Його.

Відповів Ти, ГОСПОДИ, на бажання смиренних,
укріплюєш нині серця їхні й благання їхні слухаєш,

щоб віддати по справедливості сироті й пригнобленому,
щоб надалі жодна людина на землі
не повергала в страх іншу.

 

Subscribe
Notify of
guest
0 Комментарий
Inline Feedbacks
View all comments