✅ 89й псалом
Господи, Ти – нам притулок
з роду в рід.
Перш ніж народилися гори
або землі та світу поклав Ти початок,
з віку в вік Ти – Бог.
Смертних Ти в прах звертаєш,
сказавши лише: “У тління повертайтеся, діти Адама!”
Тисяча років для Тебе як минулий день учорашній,
як час варти нічної для сплячого.
Людей із життя, як повінню, Ти забираєш, вони як сон,
як трава, що вранці виростає;
вдень вона ще росла, цвіла,
а надвечір зів’яла.
Гніваєшся Ти на нас – кінець нам приходить,
обурюєшся – ми в повному сум’ятті.
Ти поклав перед Собою всі гріхи наші,
і гріхи наші таємні – у світлі присутності Твоєї.
У всі дні наші Ти гніваєшся на нас;
як подих миттєвий зникають наші роки.
Час життя нашого – років сімдесят,
вісімдесят – для тих, хто сильніший.
І все, з чого ці роки складаються, –
праця тяжка і суєта;
швидко минають вони, і ми зникаємо.
Кому під стать виміряти силу гніву Твого?
Наскільки великий страх перед Тобою,
настільки велика лють Твоя.
Навчи нас, як нам рахувати свої дні,
щоб знайти мудрість.
Доки ж, ГОСПОДИ? Повернися до нас,
зглянься над слугами Своїми!
Дай нам із ранку вже насичуватися любов’ю Твоєю незмінною,
щоб радіти і радіти нам в усі наші дні.
Радістю обдаровуй нас стільки ж днів, скільки Ти смиряв нас,
стільки ж років, скільки ми лиха терпіли.
Нехай справу Твою спасительну побачать слуги Твої
і велич Твою – їхні сини.
Милість Господа, Бога нашого, нехай буде з нами,
щоб успішними були зусилля наші!
О благослови зусилля наші!