87й псалом

7

✅ 87й псалом

ГОСПОДЬ мій, Бог спасіння мого,
я день і ніч про допомогу до Тебе волаю.

Нехай же молитва дійде до Тебе,
і нехай мій крик дослухається до Тебе,

бо душа моя сповнена печалі.
Я біля самого краю могили.

До тих, хто сходить у безодню, зарахований,
подібний я до того, хто життєвих сил позбувся,

хто – від усього звільнений – залишений серед померлих,
або як один з убієнних, що в могилі лежать,
про кого вже не згадуєш Ти,
над ким не простягається вже турбота Твоя.

На саме дно прірви скинутий я Тобою,
кинутий у глибини сутінкові.

Важкий для мене гнів Твій,
до землі придавлений я хвилями Твого обурення.

Ти віддалив від мене всіх знайомих моїх,
зробив мене для них огидним.
Я замкнений, і виходу немає в мене,

від горя мій погляд затьмарився.
Я щодня до Тебе волаю, ГОСПОДИ,
у молитві руки свої підношу.

Чи станеш Ти заради мертвих чудеса звершувати?
Чи померлі встануть, щоб славити Тебе?

Чи будуть у могилі говорити про любов Твою незмінну,
про вірність Твою – у місці тління?

Чи будуть відомі в мороці чудеса Твої
і чи в землі забуття дізнаються про праведність Твою?

А я, ГОСПОДИ, до Тебе волаю,
з раннього ранку підноситься до Тебе молитва моя.

Навіщо, ГОСПОДИ, відкидаєш мене
і чому від мене відвертаєшся?

Страждав я з дитинства і при смерті був не раз,
жах того, що Ти зробив, у собі я ношу,
і я знесилився.

Пронісся наді мною гнів Твій палаючий,
страхи, що Ти викликав у мені, мене розтрощили.

Весь день вони, немов води в розлив, оточують мене,
з усіх боків до мене підступають.

Позбавив Ти мене друзів і знайомих,
і темрява – мій єдиний супутник.

Subscribe
Notify of
guest
0 Комментарий
Inline Feedbacks
View all comments