✅ 76й псалом
Волаю я до Бога,
волаю до Бога, щоб Він почув мене.
У день лиха свого шукаю Господа,
всю ніч підношу руки до Нього,
душа моя відмовляється від усякої втіхи.
Варто мені про Бога подумати – починаю стогнати,
роздуму віддаюся – знемагає мій дух.
Очей зімкнути Ти не даєш мені,
я так пригнічений, що й говорити не можу.
Перебираю в пам’яті дні минулі
і роки минулі.
Пригадую вночі пісні свої,
розмірковую, і відповіді шукає мій дух розбитий.
Невже навіки відкинув нас Господь
і більше благоволити нам не буде?
Невже любов Його назавжди згасла
і ніколи не здійсняться обіцянки Його?
Невже Бог втратив милість
і в гніві Своєму вже не співчуває нам?
І сказав я тоді: “Ось що боляче ранить мене:
ставлення Всевишнього до нас змінилося”.
Але я буду згадувати про справи ГОСПОДА,
буду пригадувати чудеса Твої колишні.
Буду роздумувати про всі діяння Твої.
і те, що Ти зробив, обмірковую.
Боже, у Святилищі я пізнаю шлях Твій.
Який бог ще такий великий, як наш Бог!
Ти – Бог, що творить чудеса,
явив Ти могутність Свою серед народів.
Силою Своєю Ти визволив від гноблення народ Свій,
синів Якова та Йосипа.
Побачили Тебе, Боже, води,
побачили Тебе води і сколихнулися,
затріпотіли глибини бездонні.
Хмари виливали води,
з хмар чувся гуркіт грому,
на всі боки летіли стріли Твої.
Загрозливо котився гуркіт грому Твого,
блискавки світ освітлювали,
земля тремтіла й коливалася.
Через море пролягав шлях Твій,
і стежка Твоя – через води глибокі,
і сліди Твої ніхто не міг бачити.
Як пастир стадо своє, Ти вів народ Свій,
довіривши його турботам Мойсея й Аарона.