✅ 72й псалом
Який добрий Бог до Ізраїлю,
до тих, хто серцем чистий!
А я мало не послизнувся,
мало не впав,
бо позаздрив гордовитим,
коли побачив благополуччя цих нечестивців.
Немає в них жодних страждань,
вони здорові, і їхні тіла огрядні.
Від виснажливої праці людської позбавлені вони,
на відміну від простих людей
не відають вони мінливостей долі.
Тому носять вони на собі гординю свою, як намисто,
і насильство – як одяг.
Очі їхні запливли жиром,
безглузді мріяння переповнюють серця їхні.
Вони знущаються й погрожують насильством,
зарозумілі мови їхні.
Вустами вони вже й на саме небо претендують,
язиком своїм важливо ходять по землі.
За ними тягнуться й люди їхні
і теж опіваються беззаконням, як водою з повної чаші.
Кажуть вони: “Як дізнається про це Бог?
Що відомо Всевишньому?”
Такі ці нечестиві:
у самовпевненості своїй віддалися вони накопиченню.
Я впевнився було,
що даремно серце своє зберігав у чистоті,
у невинності своїй омивав руки,
кожен день піддавався мукам
і щоранку – покарання.
Але якби я сказав: “Стану говорити, як вони”,
зрадив би я Твій народ.
І думав я, як зрозуміти все це, –
сенс важко мені було побачити,
доки не ввійшов у Святилище Боже
і не зрозумів, який кінець чекає на них:
воістину, на слизькому місці Ти їх ставиш
і на розор прирікаєш.
Побачив я, як знищені вони були в мить єдину,
як прийшли до кінця свого і в жаху загинули!
Як після пробудження забувається сновидіння,
так, Господи, нехай зникне навіть образ їхній,
коли Ти прокинешся!
Коли серце моє було у відчаї,
коли горіло нутро моє,
втратив я розум, не міг зрозуміти нічого –
як худоба перед Тобою я був.
Але я завжди хочу бути з Тобою.
Ти тримаєш мене за руку,
порадами Твоїми шлях вказуєш мені
і потім, я знаю, приймеш мене в славу Свою.
Крім Тебе, хто в мене на небі?
А якщо Ти зі мною, нічого іншого на землі не хочу.
Нехай ослабне тіло і серце моє,
твердинею серця залишиться Бог у мені,
Він – усе для мене навіки.
Ті, хто пішов від Тебе, загинуть,
відступників Ти винищуєш.
Для мене ж одне є благо – близькість, Боже, до Тебе;
на Тебе, ГОСПОДИ, свого Владику, поклав я свою надію,
щоб про всі справи Твої сповіщати.