✅ 38й псалом
Вирішив я: буду стежити за тим, куди свої ноги спрямувати,
і за тим, щоб не грішити мені язиком своїм.
Вуста свої приборкувати буду,
поки бачу хоча б одного нечестивця поруч із собою.
Так залишався я німий і безмовний,
мовчав навіть про добре.
Але скорбота моя все зростала й зростала,
горіло серце моє в грудях.
Коли занурювався я в думки свої,
вогонь ще сильніше розпалювався.
І тоді дав я волю язику своєму:
“Господи, допоможи мені зрозуміти долю мою
і сенс відрахованих мені днів!
Швидкоплинність життя мого допоможи зрозуміти і прийняти!
Ось Ти дав мені днів життя всього в одну або дві ширини долоні,
і вік мій – ніщо перед Тобою.
Життя людини, як би твердо вона не стояла, – лише подих вітру.
Ходить людина, носячи в собі лише якусь подобу життя,
абсолютно даремно шум піднімає;
щось збирає, не знаючи для кого.
І нині, Господи, чого ж я чекаю?
На Тебе вся надія моя!
Визволи мене від влади гріха наді мною,
не дай мені опинитися посміховиськом дурнів.
Я став німим, не відкриваю вуст своїх,
розуміючи, що це Ти страждання мені послав.
Візьми від мене біди ці,
від ударів руки Твоєї гину я.
Коли Ти засуджуєш злочини людини
і, караючи за гріх, виправляєш її,
то все, що дорого їй,
руйнується Тобою, як від молі одяг.
Будь-яка людина – лише вітру подих!
Почуй, ГОСПОДИ, молитву мою і почуй крик мій,
не відвернися в мовчанні від сліз моїх,
бо я мандрівник у Тебе,
прибулець я тут, як усі предки мої.
Відведи від мене погляд Свій докоряючий,
щоб я міг радіти,
перед тим, як піду і не стане мене”.