✅ 30й псалом
У Тобі, ГОСПОДИ, я сховався –
нехай не буду повік осоромлений!
з милості та справедливості Твоєї прийди мені на допомогу.
Почуй благання моє і поспіши врятувати мене,
будь мені захистом і притулком,
фортецею неприступною, в якій врятувався б я.
Так Ти і є скеля моя і фортеця моя,
веди і направляй мене заради імені Свого.
Визволи мене від сітки, що таємно розставили мені, – Ти притулок мій!
Ти притулок мій!
У руки Твої віддаюся:
Ти не раз рятував мене, ГОСПОДЬ, Бог істини!
Ненавиджу тих, хто серцем своїм
прив’язався до ідолів нікчемних, –
я на ГОСПОДА покладаюся.
І буду радіти, буду радіти милості Твоєї,
бо Ти побачив моє горе,
дізнався про напасті, що на мене обрушилися,
не віддав мене в руки ворога,
вільно можу я ходити.
Зглянься наді мною, ГОСПОДИ, – важко мені;
змарніли від горя очі мої, душа моя й тіло моє.
У смутку проходить життя моє
роки мої – у зітханнях тяжких;
у митарствах моїх вичерпалася сила моя
і руйнуються кістки мої.
Через усіх ворогів моїх я став презирливим
навіть для сусідів моїх,
і для знайомих моїх я страшний;
стороною обходять мене ті, з ким зустрічаюся на вулиці.
Я відданий забуттю;
зник, як померлий, з пам’яті людей,
став як річ непотрібна.
Чую я, як багато хто обмовляє мене,
погрози звідусіль чую,
недруги мої об’єднуються проти мене,
хочуть позбавити мене життя.
А я на Тебе покладаюся, ГОСПОДИ,
і кажу: “Ти – мій Бог”.
У Твоїх руках доля моя,
визволи мене від ворогів моїх, що мене переслідують.
Нехай засяє милістю лице Твоє над слугою Твоїм,
з любові Своєї незмінної спаси мене!
ГОСПОДИ, нехай не буду я осоромлений,
коли в надії на допомогу до Тебе волаю!
Нехай будуть осоромлені нечестиві,
нехай, зімкнувши уста, лежать у могилі.
Нехай оніміють уста брехливі,
що гордовито паплюжать праведника
у своїй зарозумілості й презирстві до нього.
Яка велика доброта Твоя!
Завжди готова вилитися вона на тих, хто благоговіє перед Тобою;
на очах у всіх нащадків Адама
являєш Ти її тим, хто до захисту Твого вдається.
Сліпучим світлом присутності Своєї Ти оточиш їх –
і тим приховаєш від злих намірів людських,
від злих язиків збережеш їх у надійному притулку.
Прославлений нехай буде ГОСПОДЬ!
Як дивовижно явив Він мені любов Свою незмінну
(у місті укріпленому)!
А я було подумав у відчаї,
що відкинутий я, що не хоче Він бачити мене.
Але Ти почув благання мої, коли волав я до Тебе.
Любіть ГОСПОДА, вірні слуги Його,
вірних береже ГОСПОДЬ,
а тим, хто чинить гордовито, відплачує сповна.
Тож будьте ж сміливі й мужні
усі, хто на ГОСПОДА надії свої поклав!