2 псалом
Нащо лютують погани, а народ замишляє марноту?
Царі земні поставили себе, а володарі змовляються між собою на Господа та на Помазаника Його, говорячи: “Поруйнуймо кайдани їхні!
Розірвімо їхні кайдани, і відкиньмо від нас їхні пута!
І засміється Той, Хто сидить на небі, а Господь виставить їх на посміховисько.
І промовлятиме до них у гніві Своїм, і дошкулятиме їм у Своїй тяжкій досаді.
А Я посадив Свого царя на святій Своїй Сіонській горі.
Я проголошу постанову: Господь сказав до Мене: Ти Син Мій, цього дня Я породив Тебе!
Проси в Мене, і Я дам тобі поган на спадок, і край землі на володіння тобі.
І розіб’єш їх залізним жезлом, і розтрощиш їх на шматки, немов посудину гончара.
Отож, будьте мудрі, царі, і навчіться, судді землі!
Служіть Господеві зі страхом, і радійте з трепетом.
Шануйте Сина, щоб Він не розгнівався, і не загинули ви в дорозі, коли гнів Його тільки трохи запалає. Блаженні всі, що на Нього надію покладають!