13 розділ Євангелія від Марка
Коли Ісус виходив із Храму, один із Його учнів вигукнув: “Учителю, поглянь, яке каміння, які будови!”
І сказав йому Ісус: “Ти бачиш ці великі будівлі? Не залишиться каменя на камені тут – усе буде зруйновано”.
Коли Він сидів на Оливній горі, навпроти Храму, запитали Його Петро, Яків, Іоанн та Андрій, які залишалися з Ним наодинці:
“Скажи нам, коли це буде? І яке знамення провістить, коли це все здійсниться?”
“Дивіться, щоб хто не ввів вас в оману! – відповів Ісус. –
Багато хто прийде під ім’ям Моїм, кажучи: “Я – Христос”, і багатьох введуть в оману.
Коли ж ви почуєте про війни і про загрози війни, що нависли, нехай це вас не лякає! Все так і має насправді відбуватися. Але це ще не кінець,
бо повстане народ на народ і царство на царство, будуть землетруси то в одному місці, то в іншому, буде голод. Усе це тільки початок мук родових.
Дивіться, щоб ніщо не заскочило вас зненацька: віддаватимуть вас під суд, у синагогах битимуть вас, і поставлять за Мене перед правителями та царями, щоб ви свідчили їм про Мене,
бо Блага Новина спершу має бути сповіщена всім народам.
Коли ж будуть вести вас і віддадуть у руки влади, не турбуйтеся заздалегідь про те, що казати вам. Що вам буде дано в той час, те й говоріть, бо не ви будете говорити, а Дух Святий.
Брат стане на смерть зраджувати брата, а батько – дитя своє; повстануть діти проти батьків, і на смерть їх віддадуть;
і всі зненавидять вас через Мене. Але хто вистоїть до кінця, буде врятований.
Коли ж ви побачите “гидоту спустошення” (той, хто читає, повинен зрозуміти!) там, де їй бути не повинно, тоді ті, хто в Юдеї буде, нехай тікають у гори.
Хто буде на даху, нехай не спускається донизу і не входить до дому свого, щоб узяти що-небудь із собою;
хто в полі буде, нехай не повертається за верхнім одягом своїм.
Як важко буде жінкам, що чекають на дитину й годують грудьми, у ті дні!
Моліться, щоб не сталося цього взимку!
Бо це буде час лиха, якого донині не було ще з того дня, як Бог створив світ, і надалі не буде.
І якби не скоротив Господь ті дні, ніхто б не залишився в живих. Але заради Своїх, заради тих, кого Він обрав, скоротить Він ті дні.
Якщо скажуть вам тоді: “Ось тут Христос!” або “Ось Він там!”, не вірте!
Бо прийдуть псевдохристи та псевдопророки, і покажуть знамення та чудеса, щоб, якщо вдасться, навіть обраних ввести в оману.
Дивіться, Я все сказав вам заздалегідь.
Але в ті дні після тих лих
“сонце померкне,
місяць світла не дасть свого,
зірки з неба впадуть,
і сили небесні здригнуться”.
І побачать тоді Сина Людського, що зійде на хмарах з великою силою та славою,
і тоді пошле Він ангелів, і збере вибраних [Своїх] з усіх кінців: від краю землі й до краю небес.
Візьміть для прикладу смоковницю: щойно гілка її набухає від соку і листя на ній розпускається, ви знаєте, що близько літо.
Точно так само, коли побачите, що все сказане збувається, знайте: пришестя Сина Людського близько, вже біля дверей воно.
Запевняю вас, ще в дні цього покоління збудеться все.
Небо й земля минуть, але слова Мої залишаться навіки.
Про день же той або годину ніхто не знає: ні ангели небесні, ні Син – тільки один Отець.
Дивіться, не спіть, бо не знаєте, коли настане цей час.
Це – як із людиною, яка, вирушаючи в дорогу, залишила дім свій на слуг своїх, кожній дала справу, а воротареві веліла пильнувати.
Так і ви пильнуйте, бо не знаєте, коли прийде хазяїн дому: ввечері чи опівночі, коли співають півні чи на світанку.
Як би він, прийшовши раптово, не застав вас сплячими.
Те, що вам кажу, кажу й усім: пильнуйте!”