✅ 106й псалом
Дякуйте ГОСПОДУ, бо Він благий,
бо вічна любов Його незмінна!
Нехай скажуть так викуплені ГОСПОДОМ,
ті, кого Він визволив від рук гнобителя,
кого зібрав Він разом із країн різних,
зі сходу й заходу, з півночі й півдня!
Блукали вони в пустелі, по землі безлюдній,
не знаходячи шляху до міста, в якому б їм оселитися.
І голод, і спрагу зносили вони,
томилися душами своїми.
Покликали вони до ГОСПОДА в нещасті своїм,
і їх від страждань позбавив Він
і вивів на шлях прямий,
до міста, де могли вони оселитися.
Нехай дякують вони ГОСПОДОІ за любов Його незмінну
і за чудові діла Його для нащадків Адама!
Бо Він задовольнив душу спраглу й душу голодну.
і душу голодну наповнив насолодою.
Були й такі, хто жив у темряві й мороці цілковитій,
в’язнем був, у кайданах залізних страждав,
бо противилися вони словам Божим
і відкидали поради Всевишнього.
Тяжкими труднощами упокорював Він їхній дух;
падали вони – ніхто не приходив їм на допомогу.
Звернулися вони до ГОСПОДА в біді своїй,
і визволив Він їх від страждань,
вивів їх із темряви й мороку,
розтрощив їхні кайдани.
Нехай дякують вони ГОСПОДОВІ за любов Його незмінну
і за чудові діла Його для нащадків Адама!
Бо зруйнував Він ворота мідні
і замки залізні зламав.
Божевільні через шлях свій бунтівний,
через беззаконня свої так страждали,
що ніякої їжі не приймала душа їхня,
біля самих воріт смерті стояли вони.
Звернулися вони до ГОСПОДА в нещасті своїм,
і їх від страждань позбавив Він.
Сказав Він слово Своє – і вони зцілилися,
врятував Він їх від могили.
Нехай дякують вони ГОСПОДОВІ за любов Його незмінну
і за чудові справи Його для нащадків Адама!
Нехай принесуть вони жертви вдячні
і сповістять про справи Його з радістю!
Ті, хто на кораблях у море вирушав,
на водних просторах торгівлю вів,
бачили також справи ГОСПОДНІ
і чудеса Його в безодні морській.
За словом Його буря починалася:
високо здіймалися хвилі,
і всі, хто був на кораблі, то до небес злітали,
то до глибин безодні опускалися;
душі їхні в біді тій у відчай впадали.
Вони, як п’яні, кружляли й хиталися;
марним було все вміння мореплавців.
Але волали вони до ГОСПОДА в біді своїй,
і рятував Він їх від страждань.
Він бурю вгамовував – і заспокоювалися хвилі морські.
Раділи врятовані, що на морі тихо стало
і що ГОСПОДЬ веде їх до бажаної пристані.
Нехай дякують вони ГОСПОДОВІ за любов Його незмінну
і за чудові справи Його для нащадків Адама!
Нехай звеличують Його в народному зібранні,
нехай славлять Його в раді старійшин!
Перетворює Він річки на пустелю,
місця з бурхливими джерелами – на землю висохлу,
ґрунт родючий – на солончаки
через беззаконня тих, хто там живе.
Але Він же перетворює пустелю на озеро,
і на землі висохлій вирують джерела.
Там поселяє Він голодних,
щоб будували вони місто для проживання свого.
Засівають вони поля, садять виноградники,
що рясно плоди приносять.
З Його благословення вони стають великим народом,
і стада їхні не зменшуються.
Але в дні забуття Бога чисельність народу на спад іде,
у скорботі й лихолітті, під гнітом живе він.
Тоді відвертається ГОСПОДЬ з презирством від вождів народу,
залишає блукати їх у пустелі без доріг.
Однак бідному Він з потреби вибитися допомагає,
і потомство його, як отари овець, робить численним.
Бачать це праведні й радіють,
а нечестиві затуляють вуста свої.
Хто мудрий, нехай прийме це до серця
і думає про діла незмінної любові ГОСПОДНЬОЇ.