✅ 103й псалом
Прослав і подякуй ГОСПОДУ, душе моя!
ГОСПОДИ, Боже мій, який Ти великий!
Велич – вбрання Твоє.
Ти – в одязі світлосяйному,
Ти – Той, Хто небеса, як намет, розпростер,
Хто на водах у височині небесній ставить палац Свой
і хмари робить Своїми колісницями,
Хто рухається на крилах вітру,
Хто вітри робить Своїми вісниками,
вогонь і полум’я – служителями Своїми.
Ти землю укріпив у її основах –
ніколи не похитнеться вона.
Ти, як вбранням, вкрив її глибинами водними –
вони навіть гори сховали під собою.
Ти лише пригрозиш водам – і вони тікають,
від ударів грому Твого поспішають геть.
Вони піднімаються на гори, спускаються в долини
до місця, яке Ти визначив для них.
Ти поставив межу, якої вони не можуть перетнути, –
не можуть повернутися, щоб знову покрити землю.
Ти зробив так, що джерела несуть свої води в долини,
спрямовуються вниз між пагорбами.
П’ють із них усі звірі польові,
і дикі осли спрагу там втамовують;
на їхніх берегах птахи гніздяться,
голоси їхні звучать у густому листі.
З палаців Своїх Ти поїш гори,
насичується земля плодами справ Твоїх.
Траві рости наказуєш для худоби,
рослинам – на користь людині,
щоб земля плоди свої виробляла:
вино, що серце людини веселить,
і олію, від якої обличчя її сяє,
і хліб, що силу йому надає.
У дерев ГОСПОДА волога завжди в надлишку –
у кедрів ліванських, які Він посадив.
На них птахи в’ють гнізда свої;
такі дерева – житло для лелеки;
високі гори – притулок для диких кіз;
кам’яні кручі – для бабаків.
Ти створив місяць як міру часу,
і сонце знає, коли йому заходити.
Ти наводиш темряву – і настає ніч,
коли нишпорять лісові звірі.
Рикають у пошуках здобичі молоді леви
і їжу, яку Бог посилає, собі шукають.
Сходить сонце – повертаються вони
і в лігва свої лягають.
Людина ж виходить, щоб робити справи свої,
і трудиться вона аж до самого вечора.
Незліченні справи Твої, ГОСПОДИ!
Усе Ти влаштував так мудро –
земля повна творінь Твоїх.
На ній море велике й безмежне,
і безліч у ньому всякої звірини,
велика й мала, без числа.
Ходять там кораблі
і чудо морське Левіафан,
Тобою створене, щоб він у морі грався.
Тварини всі від Тебе очікують,
що їжу їм Ти вчасно даси.
Даєш їм їжу – вони її підбирають,
годуєш їх із рук Своїх –
і насичуються вони дарами благими.
Прикриєш обличчя Своє – вони в тривозі,
віднімеш подих їхній – вони вмирають
і повертаються в прах.
Пошлеш подих Свій – вони створені,
і лик землі Ти оновлюєш.
Слава ГОСПОДНЯ нехай пребуде навіки!
Хай радіє ГОСПОДЬ справам Своїм!
Від одного погляду Його земля тремтить,
від дотику Його гори димлять.
Усе життя своє я співатиму ГОСПОДУ
і, поки живий, буду славити Бога Свого!
Нехай і роздуми мої будуть Йому приємні,
і я буду радіти в ГОСПОДІ.
Нехай зникнуть грішники з лиця землі,
і не буде більше на ній нечестивих!
Прослав і подякуй ГОСПОДУ, душа моя!
Алілуя!